Harmony for the two. It is the greatest secret, when a glimmer of love sparks. Only energy of the two is important. Let the whole world pause. It is very thin and fragile. Not easy to convey it using textiles, but I think I did it. I am going to continue this experiment in my future projects.
International tapestry installation Fate, Destiny and Self Determination
These small textile compositions are presented as pieces to the international tapestry installation "Fate, Destiny and Self Determination".
The exhibition will take place:
Mississippi Valley Textile Museum
Almonte, Ontario, Canada
https://mvtm.ca/
October 1, 2022 - December 13 2022
Vernisage: October 1, 14h-16h
Weavers from all over the world are invited to participate
Later, this installation will travel to different countries.
These are abstract textile compositions that combine different methods of weaving, an expressive colour scheme and a mysterious shape, forcing us to think about what is important - about fate... If it exists at all...? About self-determination - that component of an individual which is always not easy to define, but having defined it, it becomes clear in which direction you need to move and develop in order to fulfill your purpose on the Earth.
Ці малі текстильні композиції подані як фрагменти до міжнародної гобеленової інсталяції «Доля, призначення та самовизначення».
Виставка відбудеться:
Mississippi Valley Textile Museum
Almonte, Ontario, Canada
https://mvtm.ca/
Жовтень 1, 2022 - грудень 13, 2022
Biдкриття відбудеться 1 жовтня o 14-16 год
До участi запрошуються ткачі з усього світу.
Пізніше дана інсталяція буде подорожувати різними країнами.
Це абстрактні текстильні композиції, які поєднують в собі різні способи ткання, виразну кольорову гаму і загадкову форму, примушують задуматися про важливе - про долю…, якщо вона існує взагалі...? Про самовизначення - ту складову індивіда, яку завжди визначити не просто, але визначивши, стає чітко зрозуміло в якому напрямку потрібно рухатись і розвиватись, щоб виконати своє призначення на Землі.
The tapestry "Klyuchiv’s bride"
The work on the tapestry "Klyuchiv’s bride" for the "Parallels" project is finally almost finished.
It lasted for a long time and with a significant break, starting from February 24 - the beginning of the Russian-Ukrainian war - until the end of May. I was unable to create... It was a period of despair, fear, insecurity, confusion, like many Ukrainians at home and around the world. All thoughts were focused on the terrible realities that happened and continue to happen on our native land. And, of course, in such a state, when you are not yourself, but only your soul and heart at home with your family and close friends, it is not for creativity...
Only with the beginning of summer, the inspiration started to return little by little and I try to do something with my hands. Also, the weaving technique required concentration and special attention to oneself. This, to a large extent, helped to concentrate on the work and complete it.
There is still an interesting design process ahead, so stay tuned for future posts to see the finished composition.
Робота над гобеленом «Ключівська молода» до проекту «Паралелі» ,нарешті, майже закінчена.
Вона тривала довго і зі значною перервою, починаючи з 24 лютого - початку російсько-української війни, і до кінця травня. Я була не здатна творити.... Це був період відчаю, страху, невпевненості, розгубленості, як і в багатьох українців вдома і в усьому світі. Всі думки були спрямовані на жахливі реалії , що відбулися і продовжують відбуватися на рідній землі. І , звичайно, що в такому стані, коли не ти сам , а тільки твоя душа і серце дома з родиною і близькими друзями, то не до творчості… Лише з початком літа, натхнення потрохи почало повертатися і я намагаюся робити щось руками. Також техніка ткання вимагала зосередженості і особливої уваги до себе. Це, в значній мірі, допомагало сконцентруватися на роботі і завершити її . Попереду ще цікавий процес оформлення, тому слідкуйте за наступними публікаціями, щоб побачити вже завершену композицію.
Generating ideas
Generating ideas has becoming one of the components of my morning routine – charging my brain.
It turns out that so many ideas can be born in this way! But not all morning ideas need to be created by me. They can be born to someone around me, or they can just be born and recorded somewhere.
I do this to maintain the brain’s ability to be ready – thus to have the ability to come up with an idea when it’s needed. It’s a very interesting activity!
And in the morning, when my physical body is waking, these ideas fill me and insanely charge me with energy for the coming day and exercise only further complements my balanced state.
Генерувати ідеї вже стало однією із складових ранішньої рутини, свого роду - зарядка для мозку.
Виявляється, що так багато можна народжувати ідей! І це абсолютно не означає, що всі вони мають бути реалізовані мною. Вони можуть народжуватися для когось із мого оточення, або просто народитися і бути занотованими десь.
Я роблю це для того, щоб підтримувати здатність мозку бути у готовності - цим самим мати здатність видати ідею, коли вона буде потрібна. Дуууже цікаве заняття!
І зранку, коли ще фізичне тіло тільки прокидається, ці ідеї наповнюють і шалено заряджають мене енергією для прийдешнього дня. А подальша фізична зарядка тільки доповнює загальний збалансований стан.
Experiencing difficult periods
Experiencing difficult periods as now we rethink values - we have changed.
And what was of great importance becomes nothing. In these times, we mature and learn to appreciate what is truly valuable. Our environment seems to be on a strainer,
those that were "rotten" are screened out, and often those that were just modest at the back become the biggest support and "supporting pillars".
In such periods faith deepens in someone, and someone has lost hope. A lot of pain, longing, despair...
But joy is also sincere and open to simple things to be happy about life because it continues!!!
And for some, unfortunately, no!
Переживаючи важкі періоди, як зараз, ми переосмислюємо цінності, - ми змінилися.
І те, що мало величезне значення, стає нічим. У ці часи ми прозріваємо і учимося цінувати справді цінне. Наше оточення немовби на цідилі,
відсіюються ті, що були «гнилуваті» і часто ті, що були просто скромні ззаду стають найбільшою опорою і «несучими стовпами».
В такі періоди поглиблюється віра - в когось, а хтось зневірився. Багато болі, туги, розпачі…
Але і радість є щира і відверта простим речам радіти від життя, бо воно триває!!!
А в когось вже, на превеликий жаль, - ні!
Parallels Exhibit Video Part 1
The project "Parallels" aims to show the beauty of the architecture, the natural landscapes, and folklore of Ukraine and Canada, through my eyes.
It comes to life thanks to the financial support of the Shevchenko Foundation and shows the step-by-step process of creating the tapestry.
The sketch for this tapestry was a watercolour sketch, which was painted in early spring, when it was still snowing, but nature was already waking up after hibernation. And it is at this time, as a rule, cranes return from far off to their native land. Often in bad weather, they simply die from lack of food and cold, thus emphasizing their true natural belonging. Demonstrating to us, the people, that the native land remains the most native and desirable, wherever you are, even when you have to sacrifice your life to live on it.
While working on this tapestry, I tried to convey the subtlest nuances with the help of textile techniques, the appropriate mood and state of nature. In the process of creation, this work brought me a lot of pleasure.
Гобелен “ Bиигляд з мого саду в селі Ковалівка” є невід’ємною частиною проекту «Паралелі», який висвітлює міжкультурні зв’язки між Канадою та Україною, показує красу архітектури, природних ландшафтів цих країн. Він втілюється в життя завдяки фінансовій підтримці Shevchenko Foundation та демонструє покроковий процес створення гобелена. Ескізом для цього гобелена послужив акварельний етюд, який був написаний ранньою весною, коли ще йшов сніг, але природа вже прокидалася після зимового сну. І саме в цей час, як правило, журавлі повертаються здалеку в рідний край. Часто в негоду вони просто гинуть від нестачі їжі і холоду, підкреслюючи тим самим свою справжню природну приналежність. Демонструють нам, людям, що рідна земля залишається найріднішою і найбажанішою, де б ти не був. Працюючи над цим гобеленом, я намагалася за допомогою текстильних прийомів передати найтонші нюанси, відповідний стану природи настрій .
У процесі створення ця робота принесла мені масу задоволення.
Dignity
The strength of the spirit is an inner strength that is taken somewhere from the deep internal reserves of the individual and is simply bottomless. I
t overcomes everything, it was, is and will be the strongest weapon of all time. It manifests itself in the most critical and difficult circumstances. It is fearless in the face of the most terrible - death and torment.
Your manifestation is transmitted as variables to those around you and charges those around you with even greater courage and resilience. At the same time, this great power infuriates the enemy to the maximum, and tears him to pieces.
It kills in the most terrible way and leaves behind a powerful feeling called Dignity.
Сила духу - внутрішня сила, яка береться десь з глибинних внутрішніх резервів особистості і є просто бездонною.
Вона долає все, вона була, є і буде найсильнішою зброєю в усі часи. Вона проявляється в найкритичніших і найскладніших обставинах. Вона безстрашна перед найстрашнішим - смертю і муками. Її прояви передаються як промені оточуючим і заряджають тих, хто поряд ще більшою мужністю і стійкістю.
Водночас ця велична сила і лютує щонайбільше ворога, і розриває його на шматки.
Вона вбиває найстрашнішим методом і залишає після себе потужне відчуття, що має назву - Гідність.
Do you remember such a moment?
It happens that sometimes you meet 1000 people: interesting, different, strange, original. And for some reason they do not leave a trace in your memory. Like at a train station - a lot of people, but all strangers.
And sometimes you meet one person by chance and feel that you have known each other for hundreds of years. And suddenly you discover something a little magical or maybe magnetic. It is possible that you already knew, but now you affirm it, piece things together and simply analyze.
And the imperceptible becomes comfortable and cozy, as on a frosty day near a crackling fireplace.
Have you remembered such a time?
А ти пригадуєш такий момент?
Буває так, що деколи зустрінеш 1000 людей: цікавих, різних, дивних, своєрідних. Та не лишають сліду чомусь вони у твоїй пам'яті. Як на вокзалі - усіх багато, але вони чужі.
А інколи зустрінеш випадково одну особу і відчуваєш, що, мовби, сотні років ви уже знайомі. І несподівано для себе відкриваєш щось таке трохи магічне чи, може, магнетичнe. Можливо те, що ти знав уже, але тепер лишe утверджуєш, доповнюєш i просто аналізуєш.
І непомітно стає комфортно і затишно, так як у морозний день біля тріскучого каміна.
Згадалося тобі таке?
Art blog Aftertaste #tapestries
When you take aged, clear, fragrant cherry wine, and combine it with old, dried up, yellow, shrunken - straight out of the mousetrap- cheese… What kind of taste will come out ...? And what is most interesting - what aftertaste ..? It's just awful! .. How can one combine these ..?
Коли до вистояного, прозорого, ароматного вишневого вина подати старий, засохлий, жовтий, зморщений, при тому ще і з мишоловки, сир… Який тут вийде смак..? А що найцікавіше – післясмак..? Це просто жах!.. Як можна таке комбінувати..?
Participation Saturday, June 11 to Saturday, August 13, 2022
I am happy and proud to be a Ukrainian representative and a participant in such an interesting event.
Dufferin County
Multicultural Art
Show: Unity in Diversity
LODGE GALLERY
On Now: Saturday, June 11 to Saturday, August 13, 2022
In partnership with the Dufferin County Multicultural Foundation, the MoD presents the Dufferin County multicultural Art Show: Unity in Diversity. Featuring the works of 41 visual artists from across Ontario in the
historic Lodge Gallery. Each artist has created works that reflect their own culture or the theme of "unity in diversity".
www.dufferinmuseum.com
https://www.facebook.com/MuseumofDufferin/
@MuseumofDufferin
Moments of revelation
Touching and crystal-clear moments – when we open our soul, true and pure like tears.
These moments of revelation stop time for truth. They are beautiful for both: those that discover them and to whom they reveal.
It is a chance to grow together, and, like an hourglass, to penetrate and be able to stop time for cleansing and confession.
Миті одкровення
Зворушливо і кришталево прозорі миті - коли ми відкриваємо душу, правдиві й чисті як сльози.
Ці миті одкровення зупиняють час для істини. Вони прекрасні для обох: хто відкриває й кому відкривають.
Це шанс для того, щоб зростись обом і, як пісочний годинник, взаємопроникати й уміти зупиняти час для чистоти і сповіді.
About dreams
If you have colourful dreams – that’s beautiful already. If you know how to read, listen and analyze them – then that’s extraordinary. Our wishes come to us in our dream, they know how to predict the future or answer questions. In our dreams, we live as if in another life.
What are they? – a double reality, a deep consciousness or maybe a subconsciousness? That’s a question for science. Understand them how you’d like, but in the meantime, learn to interpret your dreams for yourself.
Якщо нам сняться кольорові сни – це вже чудово. Якщо ще вміти прочитати їх, прислухатись і проаналізувати – це просто надзвичайно. У снах приходять наші мрії, вони вміють також розказати про майбутнє, чи дати відповідь на якісь питання. У снах ми проживаєм ніби ще одне життя.
Що це таке - подвійна реальність, глибока свідомість, а може підсвідомість? Розумій як хочеш, – питання для науки. А поки що навчись для себе читати свої сни.
Communication
One of the most important needs of a person is communication. It fills us and provides us the opportunity to understand one another better. Communication makes us listeners, which is a great gift. After all, through listening we learn something new: exchange of ideas, visions, understandings, perceptions, advice etc. This gives us great pleasure and inspires us and sometimes provides the opportunity to change of point of view. We can remember a conversation for the rest of our lives and draw wisdom or inspiration from it. We feel truly happy when we have a circle of communication that suits us, where we speak openly and frankly, without beating around the bush. When we can both give and take, we deeply appreciate communication, if we have such a gift.
Спілкування
Однiєю із важливих духовних потреб людини є спілкування. Воно наповнює нас і дає можливість краще розуміти один одного. Спілкування робить нас слухачами, що є величезним даром. Адже слухаючи ми завжди пізнаємо щось нове. Обмін думок, ідей, бачень, розумінь, сприймань, порад і т.д. дає нам велику насолоду i надихає до чогось, дає можливість інколи змінити свою точку зору. Якусь розмову ми можем пам'ятати навіть ціле своє життя й черпати з неї мудрість або натхнення. I по-справжньому щасливими ми почуваємось тоді, коли у нас є те коло спілкування, яке відповідає нам, де ми висловлюємося відкрито i відверто, без обгорток. Коли ми можемо як і давати, так і брати. Цінуємо - якщо маємо таке.
Arts and self-discipline often do not get along
Arts and self-discipline often do not get along. Arts and chaos is a more natural and self-evident combination.
True artists always seem to be between two worlds: reality and their own universe - unreachable to anyone. True artists may create absolute masterpieces while remaining unknown and poor. They may be well trained, highly skilled and flawless in their field, but are still unfulfilled and not self-realized. Why is this so? Why are they unnoticed?
It is quite simple. They, and perhaps you too, lack some basic self-discipline. This important detail of the whole picture can change your life drastically.
You have to grow into it and once you do, you will figure out what should come first, second, third etc. You will organize your day, primarily your morning, which is a foundation to the upcoming day. Try to do your most important, most intimate work in those morning hours, while your mind and your soul are still in harmony.
Do not miss this chance! Do it well and prove to yourself that you can do it. They say you plant habits and harvest a personality so set your goal and hone it daily, like sculptors polish their creations. Learn something new every day and teach others - this is important too.
Read, socialize, pray, meditate.
Художник і самодисципліна - дуже полярні речі. Художник і хаос - це більш природньо і зрозуміло.
Людина мистецтва завжди здається трохи між двома світами: реальним i її світом, нікому абсолютно недоступним. Цей митець часто може творити щось геніальне, але бути невідомим і бідним. Він навіть може бути високопрофесійним і бездоганним у своїй сфері, але нереалізованим. Чому? Здавалося, невже його ніхто не бачить із тих, хто мав би бачити?
Все дуже просто – йому, а може і тобі не вистачає дисципліни. Цей штрих до загального портрету може змінити життя кардинально. Просто, напевно, треба дозріти. І коли ти вже дозрів – визначся, що має бути першим, другим і так далі. Організуй свій день, точніше ранок, бо саме він є фундаментом прийдешнього дня, роби все своє найкраще і найсокровенніше в цей час, коли ще розум і душа працюють в унісон.
Не упусти цей шанс! Зроби це гарнo і докажи собі, що ти це можеш. Посієш звички і, як каже народна мудрість, пожнеш характер. Визначся з ціллю і кожен день шліфуй її як скульптор своє творіння. Учись щодня чомусь новому. Учи когось - це також важливо.
Читай, спілкуйся, молися і медитуй.
There aren’t many friends that ...
Friendship is like aged wine – it only gets stronger and better over time.
There aren’t many friends that…
Everything has happened and everything will happen… But having such a shoulder is not scary that you alone will be left behind if something does not work out. Or when it turns out, you’ll be sure that when sharing your joy you won’t be envied; it will be passed on and there will be twice as much joy.
How truly happy are we to have such invaluable friends.
Дружба - як вистоянe вино, від часу стає лиш ліпшa і міцнішa. Багато друзів не буває, їх одиниці, але справжні й перевірені не раз. Бувало всяке і ще всякe буде… Та маючи таке плече не страшно, що ти один залишишся як щось не вийде. Або як вийде грандіозне, то будеш певний, що поділившись своєю радістю тобі не заздрять, її розділять і стане вдвоє більше радості.
Які по-справжньому щасливi ми як маємо таких неоціненних друзів.
Energy
Our energy is just movement and we choose the direction ourselves; either in the past, which is just history and lessons, or in the future, which is just a dream.
But there is also today, which we live in and have at the very moment – it makes sense to use it right now.
Енергія
Наша енергія – це просто рух. А напрям цього руху ми вибираєм самі. Або в минуле, яке вже є історією і уроками, або в майбутнє – воно ще тільки мрія.
Але ще є й сьогодні, яке ми проживаємо конкретно в цю мить і має сенс користуватись нею уже .
Artist and daily work...
Artist and daily work... or should it be called a celebration? Is there a difference? I do not feel there is. We should celebrate every chance we get to create arts. We should make those chances every day. All you need is a desire to create. Even some brief moments that you use for arts will reward you with wonderful emotions and a great pleasure. Like a demitasse of aromatic coffee with soul mates requires neither much time nor effort... merely a desire.
Митець і будні… Або ж, можливо, це назвати святом..? Чи є різниця? Думаю, нема. Тому що кожна нагода творити - уже є свято.І влаштовуй його хоч щодня, як є бажання. Навіть якийсь найкоротший час, відведений для творчості, дарує чудові емоції і задоволення.Так, ніби філіжанка запашної кави в душевному товаристві - не потребує ні багато часу, ні зусиль - просто бажання.
My coloured chickens in House&Garden Magazine
For the third time I express my deep gratitude to the editors of the London magazine "House & Garden" for another publication. This time it is a picture of chickens in watercolor technique. Colored chickens have attracted my attention for as long as I can remember, probably since childhood, but for some reason I always lacked the courage to dare to draw them, I thought they would not turn out as they should. Still, I did it once. As it turned out, this plot, simple and accessible to all, became the most popular (most often sold). That's why I continue to draw chickens with great pleasure. Each time they come out as they are in reality, a little funny, or funny with their so-called characters, colors and images. They are like bundles of energy, coming from my native land, from my small village Kovalivka in Ivano-Frankivsk region.
Вже третій раз я висловлюю свою глибоку подяку редакції лондонського журналу "House & Harden" за ще одну публікацію. Цього разу - це зображення курей в техніці акварелі.
Кольорові кури приваблювали мою увагу скільки себе пам’ятаю, напевно, ще з дитинства, але чомусь завжди бракувало сміливості наважитись їх малювати. Гадала, що не вийдуть так, як слід. Та все ж таки одного разу я це зробила. Як з’ясувалося пізніше, цей сюжет, простий і доступний для сприйняття всім, став найбільш популярним. Тому я із великим задоволенням продовжую малювати курей. Кожного разу вони виходять такі, які є в реальності, трохи смішні, чи то кумедні зі своїми, так званими, характерами, кольорами й образами. Вони, наче згустки енергії, родом з рідного краю, з мого маленького села Ковалівки на Івано-Франківщині.
Panorama of my Orchard in Kovalivka Village
Вигляд з мого саду в селі Ковалівка. View from my garden in the village of Kovalivka.
The sketch for this tapestry was a watercolor sketch, which was painted in early spring, when it was still snowing, but nature was already waking up after hibernation. And it is at this time, as a rule, cranes return from far off to their native land. Often in such bad weather, they simply die from lack of food and cold, thus emphasizing their true natural belonging. Demonstrating to us, the people, that the native land remains the most native and desirable, wherever you are, even when you have to sacrifice your life to live on it. While working on this tapestry, I tried to convey the subtlest nuances with the help of textile techniques, the appropriate mood and state of nature. In the process of creation, this work brought me a lot of pleasure, it was part of the project "Parallels", in which I planned to find and convey comparisons between Ukrainian and Canadian cultures, nature and customs.
Вигляд з мого саду в селі Ковалівка. Ескізом до цього гобелену став акварельний етюд, який був написаний ранньою весною, тоді, коли ще падав сніг, але природа вже пробуджувалися після зимового сну. І саме в цей час ,як правило, повертаються із вирію до рідної землі журавлі. Часто-густо в таку непогідь вони просто гинуть від нестачі їжі і холоду, підкреслюючи цим свою істинно- природню приналежність. Демонструють нам, людям, те, що рідна земля залишається найріднішою і найжаданішою , де б ти не був, навіть тоді, коли доводиться жертвувати своїм життям, щоб жити на ній. Працюючи над цим гобеленом, я прагнула передати найтонші тональні нюанси за допомогою текстильних прийомів . В процесі творення ця робота принесла мені масу задоволення , вона увійшла до проекту " Паралелі", в якому я задумала знайти і передати порівняння між українською і канадською культурами ,природою і звичаями.
Христос Воскрес! Pysanka Писанка
The tapestry Pysanka describes a cyclical, annual rebirth of life. It was a mystery for my ancestors in the Ukrainian Trypillia region. They worshipped woman-mother, the guardian of all things living.
Гобелен «Писанка» показує ідею циклічного, щорічного народження життя в природі, що було оповите магічною таїною для наших предків трипільців i також зображає поклоніння ними жінці-матері - покровительці всього живого на землі.